Скласти, оформити та подати позовну заяву до суду (Україна)

Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

У випадку порушення ваших прав або незаконного їх обмеження ви маєте гарантоване право звернутись за їх захистом до суду.

До якого суду подається позовна заява?

Система судів в Україні вибудувана за принципами територіальності та спеціалізації. Для того, щоб визначити, до якого суду подається позовна заява, слід точно з’ясувати характер відносин, із яких випливають права та обов’язки, за захистом яких відбувається звернення до суду.

Юрисдикція судів визначається процесуальними кодексами, що прийняті Верховною Радою України. Так, за загальним правилом справи у спорах, що виникають в процесі здійснення господарської діяльності, розглядаються в господарських судах. До юрисдикції господарських судів законодавством також віднесено розгляд справ у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів; справ у спорах, що виникають із корпоративних відносин; справ щодо фінансових інструментів; справ про банкрутство. В цілому господарські суди розглядають справи щодо спорів між суб’єктами господарювання, до яких відносяться як юридичні особи, так і фізичні особи-підприємці.

Адміністративні суди розглядають справи у публічно-правових спорах, до яких відносяться, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору. При цьому участь суб’єкта владних повноважень є обов’язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Типовою категорію справ цієї юрисдикції є спори за позовом  приватної особи до органу державної влади з метою визнання  його дій чи бездіяльності незаконними.

Суди загальної юрисдикції (місцеві загальні суди) розглядають найбільш широкий масив справ, до яких, зокрема, відносяться справи щодо притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, та кримінальні справи в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Суди загальної юрисдикції також розглядають кількісно найбільший масив справ, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових правовідносин. Місцевим загальним судам підсудні справи про захист прав споживачів та справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Характер відносин, учасником яких є позивач, визначає, до якого суду слід звертатись із позовною заявою. Якщо оскаржуються дії чи бездіяльність державного органу чи органу місцевого самоврядування, звертатись слід до адміністративного суду.

У випадку, якщо позивачем є фізична особа – підприємець або юридична особа як суб’єкта господарювання, а відповідачем – інший господарюючий суб’єкт, то такий спір буде розглядатись в господарському суді.

Якщо ж звернення до суду відбувається з метою захисту цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових прав, то таку позовну заяву слід адресувати місцевому загальному суду.

Як скласти позовну заяву?

На що звернути увагу при складанні позовної заяви?

Хоча українське законодавство дозволяє представництво в суді лише адвокатом, винятками є трудові спори та малозначущі спори, проте кожен має право самостійно звернутись до суду із позовною заявою, якщо його права та інтереси порушені.

Позовна заява зазвичай складається з трьох блоків/частин: вступної, описової, прохальної.

У вступній частині позовної заяви слід вказати найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб – громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв’язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначити ціну позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Описова частина позовної заяви повинна містити:

• виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
• відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору;
• відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
• перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
• попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи;
• підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Прохальна частина позовної заяви повинна містити одну або декілька чітких  позовних вимог до одного або кількох відповідачів, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні. Прохальну частину позовної заяви слід розпочинати із слова «прошу» або «просимо».

При складання позовної заяви слід особливу увагу приділити викладу обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Доцільним буде зазначити ті норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини. Опис обставин потрібно робити чітко, не вдаючись до прикрашань та емоційного забарвлення. Особливу увагу в тексті позовної заяви слід приділити доказам, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У якій формі подається позовна заява?

На запитання, у якій формі подається позовна заява, процесуальні кодекси дають однозначну відповідь – позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником.

Проте в залежності від юрисдикції суду оформлення позовної заяви має свої особливості. Так, в господарському і адміністративному судочинстві до суду подається один примірник позовної заяви та додатків до неї з доказами відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. Також до позовної заяви слід додати докази про сплати судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до законодавства.

До суду загальної юрисдикції позивач до позовної заяви зобов’язаний додати її копії та копії всіх документів, що додаються, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, що залучені до справи.

До позовної заяви позивач додає всі наявні у його розпорядженні докази, що підтверджують обставини на обґрунтування позовних вимог. Позивач зобов’язаний зазначити в тексті позовної заяви про наявність або відсутність оригіналу того чи іншого доказу.

За необхідності до позовної заяви долучаються клопотання про витребування відсутніх доказів, клопотання про проведення експертизи.

Позовна заява подається у формі, визначеній процесуальним кодексом, але має декілька альтернативних способів подачі до суду.

Як подати позов до суду позивач вирішує на свій власний розсуд з врахуванням того способу комунікації, який є для нього найбільш зручним. Так позовну заяву і додані до неї документи позивач може подати безпосередньо до суду через суддівську канцелярію, відправити поштовим відправленням з описом вкладення або з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи («Електронний суд»), попередньо зареєструвавши електронний кабінет у ній.

Останній варіант має додаткову перевагу перед рештою, оскільки  Законом України «Про судовий збір» встановлено застосування коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки судового збору при поданні до суду позовної заяви в електронній формі.

Строк на звернення з позовною заявою

            З позовною заявою до суду можна звернутися протягом трьох років, саме такий загальний строк позовної давності встановлений Цивільним кодексом України. Проте з цього правила є винятки, встановлені статтею 258 вищезазначеного кодексу щодо спеціальних строків позовної давності.

            Позовна давність в один рік застосовується до вимог:

• про стягнення неустойки (штрафу, пені);
• про спростування недостовірної інформації, поміщеної у медіа.
• про переведення на співвласника прав та обов’язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності;
• у зв’язку з недоліками проданого товару;
• про розірвання договору дарування;
• у зв’язку з перевезенням вантажу, пошти;
• про оскарження дій виконавця заповіту;
• про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства.

            Позовна давність у чотири роки застосовується за вимогами про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

            Є інші випадки застосування спеціальної позовної давності за міжнародними договорами, до яких доєдналась Україна.

            Також при подані до місцевого загального суду скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення слід врахувати, що строк на її подачу встановлений у десять днів.

Слід враховувати, що без практичних навичок самостійне складання, оформлення та поданняпозовної заявиможе стати  складною справою. На сьогодні непоодинокі випадки залишення позовної заяви без руху або повернення її позивачу, що викликане недоліками та помилками, які були допущені при її складанні та оформленні. Тому не варто ігнорувати професійну допомогу у складанні та оформленні позовної заяви.

            Залишилися запитання, телефонуйте: + 38 097 646 46 44. 

Інформація про вартість консультування та інших послуг