ОСНОВНІ ПРАВОВІ АСПЕКТИ МІЖНАРОДНИХ АВТОМОБІЛЬНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

В умовах війни та спричинених нею негативних наслідках у вигляді неможливості забезпечення перевезення вантажів авіаційним та частково морським транспортом  особливої затребуваності набули міжнародні автомобільні перевезення. Завдяки більшій мобільності в порівнянні із залізничним транспортом саме на автомобільні перевезення припала значна частка перевезень товарів критичного імпорту та експортованої продукції.

Слід зазначити, що правове регулювання автомобільних перевезень здійснюється Цивільним та Господарським кодексами України, Законами України «Про транспорт», «Про дорожній рух», «Про автомобільний транспорт», «Про транспортно-експедиторську діяльність», Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 року № 1001, транспортними кодексами (статутами) та міжнародними договорами, ратифікованими Україною. До останніх, зокрема, належать Конвенція про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956, яка набрала чинності для України 17.05.2007, Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП) 1975 року, до якої Україна доєдналась 15.07.1994, та Європейська Угода про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ) 1957 року, до якої Україна доєдналась 02.03.2000.

Відповідно до чинного в Україні законодавства господарська діяльність із міжнародних перевезень потребує ліцензування. До видів перевезення, що підлягають дозвільному контролю, належать:

• міжнародні перевезення пасажирів таксі, легковими автомобілями та автобусами;
• міжнародні перевезення вантажів вантажними автомобілями;
• міжнародні перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями.

Допоміжними видами діяльності, що тісно пов’язані із перевезеннями, є:

• страхування вантажів і відповідальності;
• транспортно-експедиторська діяльність;
• митна брокерська діяльність;
• вантажно-розвантажувальні роботи, пакування, маркування товарів та вантажів;
• складські послуги та послуги зберігання.

Для здобуття ліцензії  суб’єкт господарювання має відповідати певним вимогам, що стосуються кадрового забезпечення, матеріально-технічної бази, організаційного та технологічного забезпечення діяльності з перевезення.

Так, майбутній перевізник має забезпечити наявність у штаті водіїв відповідних категорій, а також персоналу, що відповідає за технічне обслуговування транспортних засобів. Необхідною умовою надання ліцензії є залучення фахівця, відповідального за організацію та безпеку міжнародних перевезень, медичних працівників.

Матеріально-технічна база здобувача ліцензії має забезпечувати можливість виконання всіх технологічних операцій, що необхідні для здійснення перевезень.

Суб’єкт господарської  діяльності для здійснення перевезень повинен мати власні або орендовані транспортні засоби, що відповідають вимогам як внутрішнього законодавства України, так і міжнародних договорів, до яких приєдналася наша держава.

Для отримання ліцензії на міжнародні перевезення також потрібно підтвердити наявність трирічного досвіду здійснення відповідної діяльності у внутрішніх перевезеннях. Однак на період дію воєнного стану в Україні та впродовж 90 календарних днів, наступних за днем його припинення або скасування, з метою забезпечення   виконання міжнародних перевезень, затребуваність у яких значно зросла, Кабінетом Міністрів України 25 березня 2022 року було прийнято постанову, яка тимчасово спростила вимоги до перевізників.

Так, на період дії воєнного стану для отримання ліцензії суб’єкту господарювання не потрібна наявність трирічного досвіду здійснення відповідної діяльності. Для отримання відповідної ліцензії подається лише заява та відомості про транспортні засоби із підтверджуючими документами.

Проте ліцензії на період дії воєнного стану видаються тимчасово і згодом будуть анульовані. Також потрібно зауважити, що перевізник у будь-якому випадку зобов’язаний дотримуватись усіх вимог, що визначені ліцензійними умовами.

Потрібно зазначити, що нашою державою проводиться адаптація норм законодавства України до норм актів ЄС згідно з Угодою про асоціацію. Саме з цією метою сьогодні відбувається розгляд законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання ринку послуг автомобільного транспорту в Україні з метою приведення їх у відповідність з актом Європейського Союзу». Основними новелами, які потрібно буде врахувати перевізникам, стануть поняття бездоганної ділової репутації та належного фінансового стану, механізми їхнього підтвердження, що враховуватимуться під час отримання ліцензії. Також законопроєктом передбачається запровадження обов’язкової наявності в штаті перевізника  менеджера (управителя) з перевезень. Загалом законопроєкт передбачає й інші зміни, що визначають особливості ліцензування діяльності з перевезень автомобільним транспортом відповідно до положень Регламенту ЄС № 1071/2009.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства й застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

З огляду на положення статті 11 Господарського процесуального кодексу України міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, підлягають переважному застосуванню щодо актів національного законодавства.

У випадку, якщо міжнародне перевезення вантажів здійснюється без їхнього проміжного перевантаження у транспортних засобах із перетинанням одного або декількох кордонів від митниці місця відправлення до митниці місця призначення, таке перевезення може виконуватись відповідно до процедур, встановлених Митною конвенцією про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП.

Для можливості перевезення в такий спосіб перевізник повинен обладнати свій транспортний засіб відповідно до технічних вимог вищезазначеної Конвенції та отримати свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення, строк дії якого становить два роки. Видачею книжок МДП (Carnet TIR) в Україні опікується Асоціація міжнародних автомобільних перевізників України. Книжка МДП (Carnet TIR) надається перевізником, оформлюється  митним органом і призначена для гарантування доставки вантажу в митний орган призначення. Митним органом також здійснюється опломбування кузовів автомобілів чи контейнерів.

Для можливості міжнародного перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів вантажними автомобілями перевізник зобов’язаний забезпечити відповідність транспортних засобів вимогам, встановленим додатком В Європейської Угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ), та отримати свідоцтво про допущення таких транспортних засобів до перевезення. Водії такого перевізника обов’язково мають пройти навчання щодо дорожнього перевезення небезпечних вантажів.

Залишилися запитання – телефонуйте: + 38 097 646 46 44.

Інформація про вартість консультування та інших послуг. Подзвоніть нам!